поспівати
I. Поспіва́ти, -ва́ю, -єш
сов. в. поспіти, -пію, -єш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Поспіють яблука. ЗОЮР. І. 310. Козакова пшениця поспіла. Мет. 28.
2) Успѣвать, успѣть. Поспієш з козами на торг. Ном. № 5563. Ой умер син у неділю вранці, нелюба невістка в обідню годину, та й не поспіла в одну домовину. Чуб. V. 714.
3) = постигати, постигнути 3. Ні кадила, ні світила, — отак мене смерть поспіла. Грин. III. 144.
---------------
II. Поспіва́ти, -ва́ю, -єш
гл. Попѣть. Їм хотілось і побігати, і поспівати. Левиц. Пов. 135.
Словник української мови Грінченка