поспіл

I. По́спіл

нар. = поспіль. Дарма що стара, а ще б поспіл билася з чоловіком. Н. Вол. у. Поспіл три тиждні роблять. О. 1862. V. 111.

---------------

II. Поспіл, -полу

м. Въ выраженіи: у посполі. Совмѣстно. Вона найняла собі хатину в посполі. Св. Л. 245.

Значення в інших словниках

1. поспіл — Поспо́лу, поспі́л: — докупи, разом [1]  Словник з творів Івана Франка
2. поспіл — I посп`іл-полу, ч. Гурт. У посполі — разом, гуртом. II п`оспілприсл., заст. Поспіль.  Великий тлумачний словник сучасної мови