постелитися

Постелятися, -ля́юся, -єшся

сов. в. постелитися, -люся, -лешся, гл.

1) Стлать, постлать постель. А він уліз у мішок, то постелився і вкрився. Ном. № 1308.

2) Разстилаться, разослаться. Ой через межу горошок та постелився. Мет. 82.

3) Ложиться, лечь. Сон голову похиляє, Івасенко коникові по гриві ся постеляє. Гол. І. 11.

Значення в інших словниках

1. постелитися — постели́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. постелитися — -стелюся, -стелишся, док. 1》 Прилягаючи до поверхні чого-небудь, вкрити її. || Розростися, вкривши поверхню землі (про рослини). || Поширитися на поверхні або низько над поверхнею землі, моря (про світло, тінь, дим і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постелитися — ПОСТЕЛИ́ТИСЯ, стелю́ся, сте́лишся, док. 1. Прилягаючи до поверхні чого-небудь, вкрити її. [Аврелія:] Щоб я забула арену золоту, – хай злототкані постеляться під ноги килими (Леся Українка); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
4. постелитися — ПРОСТЯГА́ТИСЯ (займати великий простір, розташовуватися на великому просторі), ПРОСТИРА́ТИСЯ, РОЗПРОСТИРА́ТИСЯ, РОЗПРОСТО́РЮВАТИСЯ, ПРОСТЕЛЯ́ТИСЯ, ПРОСТИЛА́ТИСЯ, СТЕЛИ́ТИСЯ, СЛА́ТИСЯ, РОЗСТЕЛЯ́ТИСЯ, РОЗСТИЛА́ТИСЯ, РОЗКИДА́ТИСЯ, РОЗЛЯГА́ТИСЯ, ЛЕЖА́ТИ...  Словник синонімів української мови
5. постелитися — ПОСТЕЛИ́ТИСЯ, стелю́ся, сте́лишся, док. 1. Прилягаючи до поверхні чого-небудь, вкрити її. [Аврелія:] Щоб я забула арену золоту, — хай злототкані постеляться під ноги килими (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах