посукувати

Посукувати, -кую, -єш

гл. Выводить, выпрядывать нитку. Посукувати починок. Вас. 201.

Значення в інших словниках

1. посукувати — посу́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посукувати — ПОСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., що. Сукати що-небудь час від часу. Посукувати починок (Сл. Б. Грінченка); – .. А тепер ніби зумисне запирається в своїй хаті од мене, як чернець в монастирі, все ніби одхиляється од мене, – думала Соломія...  Словник української мови у 20 томах