посукувати
Посукувати, -кую, -єш
гл. Выводить, выпрядывать нитку. Посукувати починок. Вас. 201.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посукувати — посу́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- посукувати — ПОСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., що. Сукати що-небудь час від часу. Посукувати починок (Сл. Б. Грінченка); – .. А тепер ніби зумисне запирається в своїй хаті од мене, як чернець в монастирі, все ніби одхиляється од мене, – думала Соломія... Словник української мови у 20 томах