посхиляти

Посхиля́ти, -ля́ю, -єш

гл. Нагнуть, склонить (во множествѣ). Ой у рути верхи крути, піду посхиляю. Мет. 116. Ой у лісі на горісі, там гадини гніздо звили, головоньки посхиляли. Чуб. V. 915.

Значення в інших словниках

1. посхиляти — посхиля́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посхиляти — -яємо, -яєте, док., перех. Схилити, похилити (голови, чола і т. ін.) (про всіх чи багатьох). || Спустити додолу (гілля, віти і т. ін.) (про рослини).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посхиляти — ПОСХИЛЯ́ТИ, я́ємо, я́єте, док., що. Схилити, похилити (голови, чола і т. ін.) (про всіх або багатьох). Старці з синіми носами одразу збіднились, посмирнішали, позгорблювались, посхиляли спини й голови (І.  Словник української мови у 20 томах
4. посхиляти — Посхиля́ти, -ля́ю, -ля́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. посхиляти — ПОСХИЛЯ́ТИ, я́ємо, я́єте, док., перех. Схилити, похилити (голови, чола і т. ін.) (про всіх або багатьох). Старці з синіми носами одразу збіднились, посмирнішали, позгорблювались, посхиляли спини й голови (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах