посягти

Посяга́ти, -га́ю, -єш

сов. в. посягти, гну, -не́ш, гл. Протягивать, протянуть руку, доставать, достать; засовывать, засунуть (руку въ карманъ). Посягни в кишеню, вийми грошей жменю. Грин. ІІІ. 506. Брат посяг у ремінь та й виймив мені сороківця. Федьк.

Значення в інших словниках

1. посягти — посягти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. посягти — див. посягати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. посягти — ПОСЯГТИ́ див. посяга́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. посягти — ВА́ЖИТИ на кого-що (намагатися заподіяти шкоду комусь, чомусь, позбавити когось чого-небудь), ВА́ЖИТИСЯ, ЗАМІРЯ́ТИСЯ, ЗАЗІХА́ТИ, ПОСЯГА́ТИ рідше, НАВА́ЖУВАТИСЯ рідше. — Док.: замі́ритися, зазіхну́ти, посягну́ти, посягти́, нава́житися.  Словник синонімів української мови
5. посягти — ПОСЯГТИ́ див. посяга́ти.  Словник української мови в 11 томах