посі

Посі

нар. До этого мѣста. Бунтує народ, навчаючи на всій Юдеї, почавши від Галилеї аж посі. Єв. Л. XXIII. 5.

Значення в інших словниках

1. посі — присл., діал. До цього місця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. посі — ПО́СІ, присл., заст. До цого місця. А вони [первосвященики і книжники] намагались, говорячи: “Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі” (Біблія. Пер. І. Огієнка).  Словник української мови у 20 томах