потаскати

Потаска́ти, -ка́ю, -єш

гл. Потащить. Вона і потаскала його. Мнж. 30. Із бою потаскали в стан. Котл. Ен.

Значення в інших словниках

1. потаскати — потаска́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потаскати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Потягти, понести куди-небудь. || фам. кого, безос. і в сполуч. зі сл. доля, чорт і т. ін. Опинитись де-небудь; стати кимсь. 2》 розм. Украсти все чи багато чогось (по одному).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потаскати — ПОТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Потягти, понести куди-небудь. Потаскали раба божого самого у ту яму, що копав для другого! (Г.  Словник української мови у 20 томах
4. потаскати — ПОТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Потягти, понести куди-небудь. Потаскали раба божого самого у ту яму, що копав для другого! (Кв.-Осн.  Словник української мови в 11 томах