потелепати
Потеле́пати, -паю, -єш
гл. Потрясти. Як потелепав і всьо завалив. Гн. І. 36. Сливку потрис, потелепав, та й не впала не їдна. Гн. І. 208.
Словник української мови ГрінченкаПотеле́пати, -паю, -єш
гл. Потрясти. Як потелепав і всьо завалив. Гн. І. 36. Сливку потрис, потелепав, та й не впала не їдна. Гн. І. 208.
Словник української мови Грінченка