потелепати

ПОТЕЛЕ́ПАТИ, аю, аєш, док., розм.

1. неперех. Піти повільно; поплентатися.

Куди чоловік не потелепав би за тими крейцарищами, аби тілько деруном як гортанку загатити й у хаті трохи посидіти (Ков., Тв., 1958, 38).

2. перех. і неперех., ким, чим. Потрясти, потрусити.

Сливку.. потелепав, та й не впала не їдна [одна] (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. потелепати — потеле́пати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. потелепати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 неперех. Піти повільно; поплентатися. 2》 перех. і неперех., ким, чим. Потрясти, потрусити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потелепати — ПОТЕЛЕ́ПАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Піти повільно; поплентатися. Куди чоловік не потелепав би за тими крейцарищами, аби тілько деруном як гортанку загатити й у хаті трохи посидіти (С. Ковалів). 2. кого, що, ким – чим. Потрясти, потрусити. Сливку ..  Словник української мови у 20 томах
4. потелепати — Потеле́пати, -паю, -єш гл. Потрясти. Як потелепав і всьо завалив. Гн. І. 36. Сливку потрис, потелепав, та й не впала не їдна. Гн. І. 208.  Словник української мови Грінченка