Словник української мови Грінченка

потеплішати

Потеплішати, -шаю, -єш

гл. Сдѣлаться теплѣе. Потеплішає на дворі. Левиц. І. 340.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. потеплішати — потеплі́шати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. потеплішати — -ає, док. 1》 перев. безос. Стати теплішим (про погоду, клімат). 2》 перен. Набрати привітнішого, лагіднішого, ласкавішого виразу, втратити суворість (перев. про очі, погляд і т. ін.). || Стати лагіднішим, ласкавішим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потеплішати — ПОТЕПЛІ́ШАТИ, ає, док. 1. перев. безос. Стати теплішим (про погоду, клімат). Надворі потеплішає, то й хата порозумнішає (прислів'я); Надворі стихло й потеплішало; тихий вітер ледве шелестів сухим вишневим листом (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. потеплішати — потеплі́шало на се́рці (на душі́) чиєму (чиїй), у кого, безос. З’явилися приємні відчуття, стало легше комусь. Потеплішало трохи на серці Тараса Григоровича при думці, що скрізь є добрі люди (З.  Фразеологічний словник української мови
  5. потеплішати — ПОТЕПЛІ́ШАТИ, ає, док. 1. перев. безос. Стати теплішим (про погоду, клімат). Надворі потеплішає, то й хата порозумнішає (Укр.. присл.., 1963, 25); Надворі стихло й потеплішало; тихий вітер ледве шелестів сухим вишневим листом (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах