потиснути
Потиска́ти, -ка́ю, -єш
сов. в. потиснути, -ну, -неш, гл. Сжимать, сжать, давить, придавить. Потискає бондарівну за білії пальці. Гол. І. 65. Бере камінь лев у лапи... як потисне, — камінь тріснув. Рудан. І. 76. Потиснув мов Хому Ярема, що й очі вискочили пріч. Котл. Ен. V. 49. Мороз потис. Сильный морозъ. Драг. 276. Мороз... як потиснув. Гн. II. 12.
2) Швырять, швырнуть, бросить. Так і потис мені межи очі. Черк. у.
3) Отправиться, пойти. Шапку в кулак і потис за ворота. Св. Л. 317.
Словник української мови Грінченка