потиснути
СТИСКА́ТИ (тримаючись, беручись за що-небудь, торкаючись кого-, чого-небудь, тиснути з силою), СТИ́СКУВАТИ, ТИ́СНУТИ, ЗАТИСКА́ТИ, ЗАТИ́СКУВАТИ, ЗДА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИ, ДУШИ́ТИ, ЗДУ́ШУВАТИ, ЗЧА́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕТИСКА́ТИ, ПЕРЕТИ́СКУВАТИ, ПРИПЛЮ́ЩУВАТИ (тиснучи зверху або з боків, робити плоским). — Док.: сти́снути, поти́снути, зати́снути, здави́ти, здуши́ти, зчави́ти, перети́снути, приплю́снути, приплю́щити. Лукаш відстає від дядька, стискає мовчки обидві руки Мавці (Леся Українка); Іван сидить, опершись плечима в дошку, а ногами стискає дійницю (М. Коцюбинський); Мимоволі ми спинились і затиснули в руках зброю (Ю. Збанацький); Одно місце здавалося йому найбільш підозрілим, і він навіть устав та підійшов туди, здавивши бартку в руці (Г. Хоткевич); Вона двічі подала Бичковському руку на прощання і, буцімто жартуючи, дуже міцно здушила його за руку (І. Нечуй-Левицький); Презирливо глянув Мар'ян на полісовщика і так зчавив йому роздуті в суставах пальці, що вони аж хруснули (М. Стельмах); Перетиснути артерію, щоб зупинити кров.
ТІСНИ́ТИ кого, що і без додатка (примушувати відходити, відступати тощо), ВІДТІСНЯ́ТИ, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАСІДА́ТИ на кого-що і без додатка, НАЛЯГА́ТИ на кого-що і без додатка, ГЛОТИ́ТИ діал.; ПОТИ́СКУВАТИ (ПОТИСКА́ТИ) розм., НАПИРА́ТИ на кого-що, розм., ПРИТИСКА́ТИ (ПРИТИ́СКУВАТИ) розм. (на ворога, супротивника). — Док.: потісни́ти, відтісни́ти, нати́снути, насі́сти, налягти́, поти́снути, напе́рти, прити́снути. Яничари вихопилися з рову й кинулись на козаків, що дерлись по схилу кавальєра, й почали тіснити чорноморців (С. Добровольський); Крізь вируючий натовп Оля пробивалася до каруселі. Її штовхали, відтісняли (Л. Юхвід); Німець натискає, набили його там, а він лізе, лізе... (Ю. Бедзик); Бійці не знали страху, насідали на ворога (І. Цюпа); Ось уже пішли до бою з вилами, сокирами, а ворог — стіною-муром налягає (Г. Косинка); — Чого ви так глотите? Почекайте трошки (Словник Б. Грінченка); Виступили з-за лиману З турками татари. Із Полісся шляхта лізе, А гетьман-попович Із-за Дніпра напирає (Т. Шевченко); Ломлять донці збиту з поля шляхту, до річки притискують... (Я. Качура).
Словник синонімів української мови