потич

По́тич

нар. Внизъ головою. Яким він мені родич? Хиба що летів через тин потич. посл. Ліз потич додомочку. Гол. II. 463.

Значення в інших словниках

1. потич — по́тич прислівник спотикаючись; вниз головою незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. потич — присл., розм. 1》 Спотикаючись. 2》 Вниз головою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потич — ПО́ТИЧ, присл., рідко. 1. Спотикаючись. Ходить потич, наче п'яний. 2. Вниз головою.  Словник української мови у 20 томах
4. потич — ПО́ТИЧ, присл., розм. 1. Спотикаючись. Ходить потич, наче п’яний. 2. Вниз головою.  Словник української мови в 11 томах