Словник української мови в 11 томах

потич

ПО́ТИЧ, присл., розм.

1. Спотикаючись.

Ходить потич, наче п’яний.

2. Вниз головою.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. потич — по́тич прислівник спотикаючись; вниз головою незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. потич — присл., розм. 1》 Спотикаючись. 2》 Вниз головою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потич — ПО́ТИЧ, присл., рідко. 1. Спотикаючись. Ходить потич, наче п'яний. 2. Вниз головою.  Словник української мови у 20 томах
  4. потич — По́тич нар. Внизъ головою. Яким він мені родич? Хиба що летів через тин потич. посл. Ліз потич додомочку. Гол. II. 463.  Словник української мови Грінченка