потич
ПО́ТИЧ, присл., розм.
1. Спотикаючись.
Ходить потич, наче п’яний.
2. Вниз головою.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потич — по́тич прислівник спотикаючись; вниз головою незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- потич — присл., розм. 1》 Спотикаючись. 2》 Вниз головою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потич — ПО́ТИЧ, присл., рідко. 1. Спотикаючись. Ходить потич, наче п'яний. 2. Вниз головою. Словник української мови у 20 томах
- потич — По́тич нар. Внизъ головою. Яким він мені родич? Хиба що летів через тин потич. посл. Ліз потич додомочку. Гол. II. 463. Словник української мови Грінченка