Словник української мови Грінченка

потропити

Потропи́ти, -плю, -пиш

гл. Истоптать, вытоптать. Худоба потропила збіжє. Вх. Зн. 54.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. потропити — див. топтати  Словник синонімів Вусика