потропити
Потропи́ти, -плю, -пиш
гл. Истоптать, вытоптать. Худоба потропила збіжє. Вх. Зн. 54.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потропити — див. топтати Словник синонімів Вусика