потропити

Потропи́ти, -плю, -пиш

гл. Истоптать, вытоптать. Худоба потропила збіжє. Вх. Зн. 54.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потропити — див. топтати Словник синонімів Вусика