потрохи
Потрохи, потроху
нар. Понемногу. Пара робиться туманом і потроху піднімається вгору. Ком. II. 22. ум. потрошку, потрішки, потрошечку. Бог дав їй усякої пашні потрішки. Грин. І. 7.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- потрохи — потро́хи прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- потрохи — див. потроху. Великий тлумачний словник сучасної мови
- потрохи — Тельбухи, гелюх Словник чужослів Павло Штепа
- потрохи — ПОТРО́ХИ див. потро́ху. Словник української мови у 20 томах
- потрохи — ПОСТУПО́ВО (без раптових змін, у певній послідовності, не відразу), ПЛА́ВНО, ПОТРО́ХУ (ПОТРО́ХИ), ПОТРО́ШКУ (ПОТРО́ШКИ), СТИ́ХА, ПОТИХЕ́НЬКУ (ПОТИХЕ́НЬКО), ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, ПОМА́ЛУ, ПОМАЛЕ́НЬКУ (ПОМАНЕ́НЬКУ), ПОТИХЕ́НЬКУ-ПОМАЛЕ́НЬКУ розм. Словник синонімів української мови
- потрохи — ПОТРО́ХИ див. потро́ху. Словник української мови в 11 томах