потрусити

Потруси́ти, -шу́, -сиш

гл.

1) Потрясти.

2) Посыпать. Потруси борошном стіл та й викачуй паляниці. Богод. у.

3) Обыскать кого.

Значення в інших словниках

1. потрусити — потруси́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потрусити — -ушу, -усиш, док. 1》 перех. і неперех. Трусити (у 1-3 знач.) якийсь час; труснути кілька разів. || перех. Трусячи, випорожнити щось, звільнити від чого-небудь. || перех., перен., розм. Силою змусити кого-небудь віддати щось; забрати в когось гроші, майно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. потрусити — ПОТРУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док. 1. кого, що і з непрям. дод. Трусити (у 1–3 знач.) якийсь час; труснути кілька разів. Він нащось потрусив бородою і так швидко, як увійшов – щез із хати (М. Коцюбинський); – Ага, маю вас!...  Словник української мови у 20 томах
4. потрусити — потруси́ти кали́тку (кали́ткою, кише́ні і т. ін.) чию (чиєю, чиї), у кого, яку (якою, які). Примусити когось витратитися або насильно забрати в кого-небудь гроші. — Ходімо,— згодився Довбня.  Фразеологічний словник української мови
5. потрусити — ОБШУ́КУВАТИ (робити обшук), ТРУСИ́ТИ розм., ТРЯСТИ́ розм., ПЕРЕТРУ́ШУВАТИ підсил., ПЕРЕТРЯСА́ТИ підсил., ПЕРЕРИВА́ТИ підсил. розм. — Док.: обшука́ти, потруси́ти, обтруси́ти, перетруси́ти, перетрясти́, перери́ти.  Словник синонімів української мови
6. потрусити — ПОТРУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док. 1. перех. і неперех. Трусити (у 1-3 знач.) якийсь час; труснути кілька разів. Він нащось потрусив бородою і так швидко, як увійшов — щез із хати (Коцюб., І, 1955, 34); — Ага, маю вас!...  Словник української мови в 11 томах