потрусити
ОБШУ́КУВАТИ (робити обшук), ТРУСИ́ТИ розм., ТРЯСТИ́ розм., ПЕРЕТРУ́ШУВАТИ підсил., ПЕРЕТРЯСА́ТИ підсил., ПЕРЕРИВА́ТИ підсил. розм. — Док.: обшука́ти, потруси́ти, обтруси́ти, перетруси́ти, перетрясти́, перери́ти. Гестапівці надто старанно обшукували будинки (Л. Смілянський); Під вечір по селу розійшлося, що йдуть козаки.. Оповідали тільки, що будуть трусити, а в кого знайдуть — той не мине розстрілу (М. Коцюбинський); (Обжалуваний:) У Семена пропав мішок, а в мене трясли шандарі, та й найшовся (Лесь Мартович); Гірко згинути я радий, — Розшукайте, де вона!.. Може, в пеклі де сховалась? Обтрусіть його до дна (А. Кримський); Непрохані гості переривають усю кімнату, переглядають, розтріпуючи, книжки, перечитують усі папери, приглядаються до картин (М. Стельмах).
СИ́ПАТИ чим і без додатка (кидати щось сипке, дрібне кудись, на когось, щось), ТРУСИ́ТИ, СІ́ЯТИ, ПОСИПА́ТИ (зерном при деяких народних обрядах); ОБСІВА́ТИ, ОБСІ́ЮВАТИ (молодих та гостей на весіллі сумішшю вівса, пряників, горіхів і т. ін.). — Док.: обси́пати, оси́пати, потруси́ти, поси́пати, обсі́яти. Вітер вив і сипав холодним дощем і не менш холодними солоними бризками (З. Тулуб); Дум'ячиха.., забираючи пригорщами овес, обсіяла ним насамперед обоє молодих (І. Франко).
ТРУСИ́ТИ (стріпуючи, видаляти пилюку, сніг тощо, спорожняти щось), ВИТРУ́ШУВАТИ, ВИТРЯСА́ТИ, ОБТРУ́ШУВАТИ, ОБТРЯСА́ТИ, ОБТРІ́ПУВАТИ розм. (з якоїсь поверхні). — Док.: потруси́ти, ви́трусити, ви́трясти, обтруси́ти, обтрясти́, обтрі́пати. Балабуха став у ґанку й почав трусити свою довгу шинелю (І. Нечуй-Левицький); В усіх будинках жінки мили вікна, витрушували на балконах килими (Н. Забіла); Селянин у мокрій свитині обтрушував шапку (О. Десняк); Потім ти зняла шапочку і обтрясла сніг (Леся Українка); З чималою трудністю піднісся (Яким), обтріпав з рук.. болото (О. Ковінька).
Словник синонімів української мови