1. Словник синонімів української мови

потрусити

ОБШУ́КУВАТИ (робити обшук), ТРУСИ́ТИ розм., ТРЯСТИ́ розм., ПЕРЕТРУ́ШУВАТИ підсил., ПЕРЕТРЯСА́ТИ підсил., ПЕРЕРИВА́ТИ підсил. розм. — Док.: обшука́ти, потруси́ти, обтруси́ти, перетруси́ти, перетрясти́, перери́ти. Гестапівці надто старанно обшукували будинки (Л. Смілянський); Під вечір по селу розійшлося, що йдуть козаки.. Оповідали тільки, що будуть трусити, а в кого знайдуть — той не мине розстрілу (М. Коцюбинський); (Обжалуваний:) У Семена пропав мішок, а в мене трясли шандарі, та й найшовся (Лесь Мартович); Гірко згинути я радий, — Розшукайте, де вона!.. Може, в пеклі де сховалась? Обтрусіть його до дна (А. Кримський); Непрохані гості переривають усю кімнату, переглядають, розтріпуючи, книжки, перечитують усі папери, приглядаються до картин (М. Стельмах).

СИ́ПАТИ чим і без додатка (кидати щось сипке, дрібне кудись, на когось, щось), ТРУСИ́ТИ, СІ́ЯТИ, ПОСИПА́ТИ (зерном при деяких народних обрядах); ОБСІВА́ТИ, ОБСІ́ЮВАТИ (молодих та гостей на весіллі сумішшю вівса, пряників, горіхів і т. ін.). — Док.: обси́пати, оси́пати, потруси́ти, поси́пати, обсі́яти. Вітер вив і сипав холодним дощем і не менш холодними солоними бризками (З. Тулуб); Дум'ячиха.., забираючи пригорщами овес, обсіяла ним насамперед обоє молодих (І. Франко).

ТРУСИ́ТИ (стріпуючи, видаляти пилюку, сніг тощо, спорожняти щось), ВИТРУ́ШУВАТИ, ВИТРЯСА́ТИ, ОБТРУ́ШУВАТИ, ОБТРЯСА́ТИ, ОБТРІ́ПУВАТИ розм. (з якоїсь поверхні). — Док.: потруси́ти, ви́трусити, ви́трясти, обтруси́ти, обтрясти́, обтрі́пати. Балабуха став у ґанку й почав трусити свою довгу шинелю (І. Нечуй-Левицький); В усіх будинках жінки мили вікна, витрушували на балконах килими (Н. Забіла); Селянин у мокрій свитині обтрушував шапку (О. Десняк); Потім ти зняла шапочку і обтрясла сніг (Леся Українка); З чималою трудністю піднісся (Яким), обтріпав з рук.. болото (О. Ковінька).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потрусити — потруси́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. потрусити — -ушу, -усиш, док. 1》 перех. і неперех. Трусити (у 1-3 знач.) якийсь час; труснути кілька разів. || перех. Трусячи, випорожнити щось, звільнити від чого-небудь. || перех., перен., розм. Силою змусити кого-небудь віддати щось; забрати в когось гроші, майно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потрусити — ПОТРУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док. 1. кого, що і з непрям. дод. Трусити (у 1–3 знач.) якийсь час; труснути кілька разів. Він нащось потрусив бородою і так швидко, як увійшов – щез із хати (М. Коцюбинський); – Ага, маю вас!... Словник української мови у 20 томах
  4. потрусити — потруси́ти кали́тку (кали́ткою, кише́ні і т. ін.) чию (чиєю, чиї), у кого, яку (якою, які). Примусити когось витратитися або насильно забрати в кого-небудь гроші. — Ходімо,— згодився Довбня. Фразеологічний словник української мови
  5. потрусити — ПОТРУСИ́ТИ, ушу́, у́сиш, док. 1. перех. і неперех. Трусити (у 1-3 знач.) якийсь час; труснути кілька разів. Він нащось потрусив бородою і так швидко, як увійшов — щез із хати (Коцюб., І, 1955, 34); — Ага, маю вас!... Словник української мови в 11 томах
  6. потрусити — Потруси́ти, -шу́, -сиш гл. 1) Потрясти. 2) Посыпать. Потруси борошном стіл та й викачуй паляниці. Богод. у. 3) Обыскать кого. Словник української мови Грінченка