потурчитися

Потурчитися, -чуся, -чишся

гл. Отуречиться. АД. І. 233. Потурчився, побусурманився для панства великого. АД. І. 209.

Значення в інших словниках

1. потурчитися — поту́рчитися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. потурчитися — ПОТУ́РЧИТИСЯ див. потуре́чуватися.  Словник української мови у 20 томах
3. потурчитися — ПОТУ́РЧИТИСЯ див. потуре́чуватися.  Словник української мови в 11 томах