потурчитися

Потурчитися, -чуся, -чишся

гл. Отуречиться. АД. І. 233. Потурчився, побусурманився для панства великого. АД. І. 209.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потурчитися — поту́рчитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. потурчитися — ПОТУ́РЧИТИСЯ див. потуре́чуватися. Словник української мови у 20 томах
  3. потурчитися — ПОТУ́РЧИТИСЯ див. потуре́чуватися. Словник української мови в 11 томах