потурчити

Потурчити, -чу, -чиш

гл. Отуречить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потурчити — поту́рчити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. потурчити — див. потуречувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потурчити — ПОТУ́РЧИТИ див. потуре́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. потурчити — ОТУРЕ́ЧУВАТИ, ПОТУРЕ́ЧУВАТИ, ПОТУ́РЧУВАТИ. — Док.: отуре́чити, потуре́чити, поту́рчити. Їм не вдалось отуречити слов'янські народи, які стійко і мужньо боролися проти своїх поневолювачів (з журналу). Словник синонімів української мови
  5. потурчити — ПОТУ́РЧИТИ див. потуре́чувати. Словник української мови в 11 томах