потіпака
Потіпа́ка, -ки
ж.
1) = потіпаха 1. Оці ще мені потіпаки! і де їх нечиста мати носила. Харьк. у.
2) Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща. Борз. у.
Словник української мови ГрінченкаПотіпа́ка, -ки
ж.
1) = потіпаха 1. Оці ще мені потіпаки! і де їх нечиста мати носила. Харьк. у.
2) Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща. Борз. у.
Словник української мови Грінченка