Значення в інших словниках
-
потіпака —
потіпа́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота лайл.
Орфографічний словник української мови
-
потіпака —
-и, ч. і ж., лайл. Те саме, що потіпаха.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
потіпака —
ПОТІПА́КА, и, ч. і ж., лайл. Те саме, що потіпа́ха. Старий потіпака Глядить-глядить, поки з носа Потече кабака... (Л. Глібов).
Словник української мови у 20 томах
-
потіпака —
РОЗПУ́СНИК (розпусний чоловік), РОЗПУ́ТНИК, БЕЗПУ́ТНИК розм., ПОТІПА́ХА (ПОТІПА́КА) лайл.; ГРІХОВО́ДНИК розм., ГРІХОВО́ДА розм., БА́ХУР лайл., БЛУДНИ́К заст. (той, хто веде розпусне статеве життя).
Словник синонімів української мови
-
потіпака —
ПОТІПА́КА, и, ч. і ж., лайл. Те саме, що потіпа́ха. Старий потіпака Глядить-глядить, поки з носа Потече кабака… (Гл., Вибр., 1957, 263).
Словник української мови в 11 томах
-
потіпака —
Потіпа́ка, -ки ж. 1) = потіпаха 1. Оці ще мені потіпаки! і де їх нечиста мати носила. Харьк. у. 2) Обѣдъ, состоящій изъ одного только борща. Борз. у.
Словник української мови Грінченка