похапцем

По́хапцем

нар. Поспѣшно, торопливо. Похапцем звінчалися, щоб не розлучила нас пані. МВ. (О. 1862. III. 68).

Значення в інших словниках

1. похапцем — по́хапцем прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. похапцем — ПОХАПКИ, пр., хапцем, хапки, хапком, хапко, хапкома, ПОСПІХОМ.  Словник синонімів Караванського
3. похапцем — I хапки, хапко, хапком, хапкома, хап-лап, хапливо II див. поспіхом; швидко  Словник синонімів Вусика
4. похапцем — присл. Швидко, поспішаючи; похапливо, поквапливо. || Між іншим, мимохідь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. похапцем — ПО́ХАПЦЕМ, присл. Швидко, поспішаючи; похапливо. Ми й не зчулися, як за поріг переступили. Кинулись духом і, не справивши нічогісінько, похапцем, звінчалися, щоб ще не розлучила нас пані (Марко Вовчок); Похапцем запхала [Ганна] папірець у конверт...  Словник української мови у 20 томах
6. похапцем — МИМОХІ́ДЬ (не зосереджуючись на чомусь, між іншим), ПОБІ́ЖНО, МИМОХО́ДОМ розм.; ПО́ХАПЦЕМ (поспішаючи). Про свій візит до професора Орла він сказав лиш мимохідь (Ю.  Словник синонімів української мови
7. похапцем — По́хапцем, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. похапцем — ПО́ХАПЦЕМ, присл. Швидко, поспішаючи; похапливо. Ми й не зчулися, як за поріг переступили. Кинулись духом і, не справивши нічогісінько, похапцем, звінчалися, щоб ще не розлучила нас пані (Вовчок, І, 1955, 134)...  Словник української мови в 11 томах