похвицати

Похвицати, -цаю, -єш

гл. Побрыкать нѣкоторое время.

Значення в інших словниках

1. похвицати — похвица́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. похвицати — ПОХВИЦА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Хвицати якийсь час; хвицнути кілька разів. Забредеш в росу, і хочеться тобі, як лошаті, повибрикувати, похвицати п'ятами, навіть пустити берегом лунке, відчайдушне: і-го-го! (В. Близнець).  Словник української мови у 20 томах