похвицати
Похвицати, -цаю, -єш
гл. Побрыкать нѣкоторое время.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- похвицати — похвица́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- похвицати — ПОХВИЦА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Хвицати якийсь час; хвицнути кілька разів. Забредеш в росу, і хочеться тобі, як лошаті, повибрикувати, похвицати п'ятами, навіть пустити берегом лунке, відчайдушне: і-го-го! (В. Близнець). Словник української мови у 20 томах