похвицати
ПОХВИЦА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
Хвицати якийсь час; хвицнути кілька разів.
Забредеш в росу, і хочеться тобі, як лошаті, повибрикувати, похвицати п'ятами, навіть пустити берегом лунке, відчайдушне: і-го-го! (В. Близнець).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me