поховати
Похова́ти, -ва́ю, -єш
гл.
1) Спрятать (во множ.). В сій річці скарби поховали. ЗОЮР. І. 55.
2) Похоронить. Смерти нашої доглядати, тіло наше козацьке молодецьке в чистім полі поховати. Макс. (1849), 18. Ой викопай, мати, глибокую яму та поховай, мати, сю славную пару. Мет. 96.
Словник української мови Грінченка