похребт Похребт, -ту м. Хребетъ, спина. Бик має міцний похребт. Вх. Лем. 455. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках похребт — по́хребт іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови похребт — -у, ч., зах. Хребет. Великий тлумачний словник сучасної мови похребт — ПО́ХРЕБТ, у, ч., діал. Хребет. Бик має міцний похребт (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах похребт — ПО́ХРЕБТ, у, ч., діал. Хребет. Бик має міцний похребт (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах