Словник української мови Грінченка

похрупати

Похру́пати, -паю, -єш

гл. = похрумати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. похрупати — похру́пати дієслово доконаного виду похрумтіти розм.  Орфографічний словник української мови
  2. похрупати — ПОХРУ́ПАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод., розм. Хрупати якийсь час; хрупнути кілька разів. Заєць не мав нічого против того, бо й йому хотілося перед тим [перегоном] похрупати трохи свіжої капусти (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах