похрупати —
ПОХРУ́ПАТИ, аю, аєш, док., що і без прям. дод., розм. Хрупати якийсь час; хрупнути кілька разів. Заєць не мав нічого против того, бо й йому хотілося перед тим [перегоном] похрупати трохи свіжої капусти (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
похрупати —
Похру́пати, -паю, -єш гл. = похрумати.
Словник української мови Грінченка