поцокотати

Поцокота́ти, -чу́, -чеш и поцокоті́ти, -чу́, -ти́ш

гл.

1) Постучать.

2) Пострекотать.

3) Быстро поговорить.

Значення в інших словниках

1. поцокотати — поцокота́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поцокотати — див. поцокотіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поцокотати — ПОЦОКОТА́ТИ див. поцокоті́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. поцокотати — ПОЦОКОТА́ТИ див. поцокоті́ти.  Словник української мови в 11 томах