пошанівок
Пошанівок, -вку
м.
1) = пошанівка. Як у пошанівку, то рукавиць цих з вас стане на три роки. Н. Вол. у. Та цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок, то й на десять стане. Брацл. у.
2) Уваженіе. Жиш одна душа у неї мала й ласку і пошанівок. Федьк.
Словник української мови Грінченка