Словник української мови Грінченка

пошептом

По́шептом

нар. Шепотомъ. Пошептом дав козакам таємний наказ. К. ЦН. 213.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. пошептом — по́шептом прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. пошептом — присл., рідко. Те саме, що пошепки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пошептом — ПО́ШЕПТОМ, присл., рідко. Те саме, що по́шепки. Сидять вони [діти] у темноті на печі, дожидають матір з поденщини і мовчать, тільки часом Галя пожахнеться і пошептом питає: “Що ж, як кава прийде?” (Марко Вовчок); – Ой, зомлію!...  Словник української мови у 20 томах
  4. пошептом — ПО́ШЕПКИ (дуже тихо — говорити, розмовляти), ШЕ́ПОТОМ, ПО́ШЕПТОМ розм., НАПО́ШЕПКИ розм. Люде гомоніли тихо, пошепки, неначе вони були не в діброві, а стояли десь у церкві або зібрались на похорон (І. Нечуй-Левицький); — Заспокойся, Корнелій!...  Словник синонімів української мови
  5. пошептом — ПО́ШЕПТОМ, присл., рідко. Те саме, що по́шепки. Сидять вони [діти] у темноті на печі, дожидають матір з поденщини і мовчать, тільки часом Галя пожахнеться і пошептом питає: «Що ж, як кава прийде?» (Вовчок, І, 1955, 289); — Ой, зомлію!...  Словник української мови в 11 томах