пошморг

Пошморг, -гу

м.

1) Дерганіе, подергиваніе. Цей кінь має пошморг у ліворуч. Лубен. у. (Леонтовичъ).

2) Царапина, ссадина. Борюкались, та й поробили один одному знаки: я побачив у його на виду і на тілі пошморги. Екатер. у.

3) Слѣды полозьевъ на дорогѣ. А шо, як там дорога? — Та єсть тільки пошморги, а доброї ще нема. Полт. г. Слов. Д. Эварн.

Значення в інших словниках

1. пошморг — по́шморг іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пошморг — -а, ч. 1》 Слід на тілі (садно, подряпина), залишений тертям від протягнутого по шкірі предмета. 2》 тільки мн. Сліди полозків на дорозі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пошморг — ПО́ШМОРГ, а, ч. 1. Слід на тілі (садно, подряпина), залишений тертям від протягнутого по шкірі предмета. Борюкались, та й поробили один одному знаки: я побачив у його [у нього] на виду і на тілі пошморги (Сл. Б. Грінченка). 2. тільки мн. Сліди полозків на дорозі.  Словник української мови у 20 томах
4. пошморг — САДНО́ (ушкодження на тілі від удару); ПО́ШМОРГ (неглибокий довгастий слід, ранка на тілі від тертя об щось). Борюкались, та й поробили один одному знаки: я побачив у його на виду і на тілі пошморги (Б. Грінченко). — Пор. подря́пина.  Словник синонімів української мови
5. пошморг — ПО́ШМОРГ, а, ч. 1. Слід на тілі (садно, подряпина), залишений тертям від протягнутого по шкірі предмета. Борюкались, та й поробили один одному знаки: я побачив у його [у нього] на виду і на тілі пошморги (Сл. Гр.). 2. тільки мн. Сліди полозків на дорозі.  Словник української мови в 11 томах