пошморг

по́шморг

-а, ч.

1》 Слід на тілі (садно, подряпина), залишений тертям від протягнутого по шкірі предмета.

2》 тільки мн. Сліди полозків на дорозі.

Значення в інших словниках

1. пошморг — по́шморг іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пошморг — ПО́ШМОРГ, а, ч. 1. Слід на тілі (садно, подряпина), залишений тертям від протягнутого по шкірі предмета. Борюкались, та й поробили один одному знаки: я побачив у його [у нього] на виду і на тілі пошморги (Сл. Б. Грінченка). 2. тільки мн. Сліди полозків на дорозі.  Словник української мови у 20 томах
3. пошморг — САДНО́ (ушкодження на тілі від удару); ПО́ШМОРГ (неглибокий довгастий слід, ранка на тілі від тертя об щось). Борюкались, та й поробили один одному знаки: я побачив у його на виду і на тілі пошморги (Б. Грінченко). — Пор. подря́пина.  Словник синонімів української мови
4. пошморг — ПО́ШМОРГ, а, ч. 1. Слід на тілі (садно, подряпина), залишений тертям від протягнутого по шкірі предмета. Борюкались, та й поробили один одному знаки: я побачив у його [у нього] на виду і на тілі пошморги (Сл. Гр.). 2. тільки мн. Сліди полозків на дорозі.  Словник української мови в 11 томах
5. пошморг — Пошморг, -гу м. 1) Дерганіе, подергиваніе. Цей кінь має пошморг у ліворуч. Лубен. у. (Леонтовичъ). 2) Царапина, ссадина. Борюкались, та й поробили один одному знаки: я побачив у його на виду і на тілі пошморги. Екатер. у. 3) Слѣды полозьевъ на дорогѣ.  Словник української мови Грінченка