пощасливити

Пощасли́вити, -влю, -виш

гл. Осчастливить (многихъ).

Значення в інших словниках

1. пощасливити — пощасли́вити дієслово доконаного виду пощастити безос., рідко  Орфографічний словник української мови
2. пощасливити — -ить, док., безос., кому, рідко. Те саме, що пощастити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пощасливити — ПОЩАСЛИ́ВИТИ, ить, док., безос., кому, рідко. Те саме, що пощасти́ти. На другий день не пощасливило: машина переломила косу об здоровенний дрюк (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
4. пощасливити — ПОЩАСЛИ́ВИТИ, ить, док., безос., кому, рідко. Те саме, що пощасти́ти. На другий день не пощасливило: машина переломила косу об здоровенний дрюк (Мирний, IV, 1955, 246).  Словник української мови в 11 томах