поєднання

Поєдна́ння, -ня

с.

1) Примиреніе.

2) Договоръ, соглашеніе. Повернувсь додому і почав підводити своїх двох грошовитих знакомих (на гуртові гроші торгувати.)... Порадились сябри проміж себе і згодились на таке поєднання. Чуб. II. 664.

Значення в інших словниках

1. поєднання — поєдна́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. поєднання — -я, с. 1》 Дія і стан за знач. поєднати 1), 2) і поєднатися 1). 2》 заст.Угода, договір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поєднання — ПОЄДНА́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. поєдна́ти 1, 2 і поєдна́тися 1. Поєднання першокласної кінноти з масою бронемашин створювало таку силу, перед якою, здавалось, ніщо не встоїть (О. Гончар); – Це було потайне поєднання наших душ (І.  Словник української мови у 20 томах
4. поєднання — Поєдна́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. поєднання — ПОЄДНА́ННЯ, я, с. 1. Дія і стан за знач. поєдна́ти 1, 2 і поєдна́тися 1. Поєднання першокласної кінноти з масою бронемашин створювало таку силу, перед якою, здавалось, ніщо не встоїть (Гончар, Таврія..  Словник української мови в 11 томах