Словник української мови Грінченка

правування

Правува́ння, -ня

с.

1) Тяжба.

2) Управленіе.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. правування — -я, с. Дія за знач. правувати і правуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. правування — ПРАВУВА́ННЯ.  Словник української мови у 20 томах
  3. правування — Правува́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)