Словник української мови Грінченка

прадідний

Прадідний, -а, -е

= прадідівський. Желех.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. прадідний — пра́дідний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. прадідний — -а, -е. Те саме, що прадідівський.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прадідний — ПРА́ДІДНИЙ, а, е. Те саме, що пра́дідівський. А люди щасливі, Брати мов зичливі, На прадідній ниві Працюють поспів [поспіль]... (І. Франко); Височить ось, як і восени, прадідна груша, куняє, мов старий кінь, знайомий журавель над криницею (П.  Словник української мови у 20 томах
  4. прадідний — СТАРОВИ́ННИЙ (який існує здавна, поширений, прийнятий у давні часи, сприймається як застарілий), СТАРОДА́ВНІЙ, ПРАДА́ВНІЙ, СТАРОСВІ́ТСЬКИЙ, СТАРОЖИ́ТНІЙ, ДІДІ́ВСЬКИЙ, ПРА́ДІДІВСЬКИЙ, ПРА́ДІДНИЙ, ПРЕ́ДКІВСЬКИЙ, ДОПОТО́ПНИЙ ірон., жарт.  Словник синонімів української мови
  5. прадідний — ПРА́ДІДНИЙ, а, е. Те саме, що пра́дідівський. А люди щасливі, Брати мов зичливі, На прадідній ниві Працюють поспів [поспіль]… (Фр., X, 1954, 27); Височить ось, як і восени, прадідна груша, куняє, мов старий кінь, знайомий журавель над криницею (Козл.  Словник української мови в 11 томах