приблукати

Приблука́ти, -ка́ю, -єш

гл. = приблудити. Ходила вона, ходила та й приблукала до попа у слободу. Мнж. 37.

Значення в інших словниках

1. приблукати — приблука́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. приблукати — -аю, -аєш, док., розм. Те саме, що приблудитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приблукати — ПРИБЛУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Те саме, що приблуди́тися. Лемішковський приблукав до гаю і тихо ступав стежкою, шукаючи очима Зосі (І.  Словник української мови у 20 томах
4. приблукати — ЗАБЛУКА́ТИ (випадково зайти, потрапити куди-небудь), ЗАБЛУДИ́ТИ, ЗАБРЕСТИ́, ПРИБЛУКА́ТИ, ПРИБЛУКА́ТИСЯ, ЗАБЛУКА́ТИСЯ рідко, ЗАБЕ́ЙКАТИСЯ діал. Марійка заблукала на шкільний майдан. Там .. грались проти сонця школярі (Д.  Словник синонімів української мови
5. приблукати — ПРИБЛУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Те саме, що приблуди́тися. Лемішковський приблукав до гаю і тихо ступав стежкою, шукаючи очима Зосі (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах