Словник української мови Грінченка

пригвоздити

Пригвозди́ти, -джу́, -ди́ш

гл. Приткнуть, поставить. Нема де й так повернуться, — куди ти ще ослона пригвоздит. Зміев. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. пригвоздити — пригвозди́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. пригвоздити — ПРИГВОЗДИ́ТИ.  Словник української мови у 20 томах