приголовник

Приголо́вник, -ка

м. Каждое изъ четырехъ бревенъ, на которыхъ кладется печь въ гуцульской коли́бі. Шух. І. 175.

Значення в інших словниках

1. приголовник — -а, ч., зах. Кожна з чотирьох колод, що на них кладеться піч у гуцульській колибі.  Великий тлумачний словник сучасної мови