придужати

Приду́жати, -жаю, -єш

гл. Быть въ силахъ, въ состояніи. Кожне звичайно бере, на себе, кілько придужа взять. Могил. у.

Значення в інших словниках

1. придужати — -аю, -аєш, док., діал. Мати силу, бути у змозі.  Великий тлумачний словник сучасної мови