1. Словник української мови Грінченка

придужати

Приду́жати, -жаю, -єш

гл. Быть въ силахъ, въ состояніи. Кожне звичайно бере, на себе, кілько придужа взять. Могил. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. придужати — -аю, -аєш, док., діал. Мати силу, бути у змозі. Великий тлумачний словник сучасної мови